ГЕС Алта
ГЕС Алта | |
---|---|
69°42′16″ пн. ш. 23°49′06″ сх. д. / 69.70472222002777585° пн. ш. 23.818611110027777755° сх. д.Координати: 69°42′16″ пн. ш. 23°49′06″ сх. д. / 69.70472222002777585° пн. ш. 23.818611110027777755° сх. д. | |
Країна | Норвегія |
Адмінодиниця | Алта[1][2] |
Стан | діюча |
Річка | Altaelva |
В експлуатації з | 1987[1][2] |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1987 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 150 МВт |
Середнє річне виробництво | 655 млн кВт·год |
Тип ГЕС | з відвідною деривацією |
Розрахований напір | 185 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 2 Kvaerner |
Кількість та марка гідрогенераторів | 1 на 120 МВА + 1 на 60 МВА |
Потужність гідроагрегатів | 1х100 + 1х50 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | бетонна аркова |
Висота греблі | 145 м |
Довжина греблі | 150 м |
Власник | Statkraft |
Оператор | Статкрафт Енержіd[1] |
Мапа | |
ГЕС Алта у Вікісховищі |
ГЕС Алта (норв. Kraftverk Alta) — гідроелектростанція на півночі Норвегії, споруджена на річці Алтаельва (Altaelva), яка за 170 км на схід від Тромсе впадає в належний до акваторії Норвезького моря Алта-фіорд (в його боковому відгалуженні під час Другої світової війни кілька років базувався лінкор Тірпіц).
У межах проєкту річку за 40 км від устя в каньйоні Саусто[en] (Sautso) перекрили бетонною арковою греблею висотою 145 м, довжиною 150 м та товщиною від 5 до 15 м. Ця найвища в Норвегії споруда, яка потребувала 130 тис. м³ бетону, утримує витягнуте по каньйону на 18 км водосховище Virdnejavri з площею поверхні 2,9 км2, об'ємом 132,5 млн м³ та припустимим коливанням рівня між позначками 200 та 265 метрів НРМ.
Зі сховища ресурс подається до розташованого у правобережному гірському масиві машинного залу, доступ персоналу до якого відбувається через тунель довжиною 0,9 км. Основне обладнання станції складають дві турбіни типу Френсіс потужністю 100 та 50 МВт, які при напорі у 185 метрів забезпечують виробництво 655 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода повертається у річку по відвідному тунелю за 2 км нижче від греблі.[3][4][5]
- ↑ а б в NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- ↑ а б Alta — Statkraft.
- ↑ Dam: Virdnejavri, Alta, Finnmark. www.nve.no. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
- ↑ Kraftverk: Alta. www.nve.no. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
- ↑ Alta | Statkraft. www.statkraft.com (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.